З НОВОРІЧНИМИ СВЯТАМИ !!!

Хай Новий рік з добром до вас прийде,
Здоров’я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою хай завітає
І щастям вас благословляє!

З НОВИМ РОКОМ !!!

 

 

Голодомор в Україні (1932—1933)

Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом  ВКП(б)  та  урядом  СРСР  у  1932—1933  роках шляхом створення штучного  масового голоду. Убивство голодом відбувалося в  Україні  й на  Кубані  як до 1933  р., так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 р. лік ішов на мільйони. Однак і в 1932, і в 1933 рр. в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів  СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом  геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,941млн у  сільській місцевості  на території  Української СРР  та  Кубані, переважну більшість населення якої становили  українці, та склав 6,122  млн втрат ненародженими. Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва  Радянського Союзу  й  Української СРР  на чолі зі  Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР^[3], відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в  СРСР  не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

 ЗАХИСТИМО СЕБЕ ВІД COVID 19

 

Основні методи захисту від COVID 19 

ВІТАЄМО З ДНЕМ ЗНАНЬ!!!

 

ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

15 ТРАВНЯ - ДЕНЬ СІМ'Ї

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

ДЕНЬ МАТЕРІ

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

В 2020 році День матері в Україні припадає на 10 травня.

День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-та річниця вигнання нацистів з України

Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 75 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів українців.

8 та 9 травня 2020 року Україна, разом з усім світом, відзначає День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України.

У цей день у Лісабоні у церкві Igreja de Nossa Senhora da Nazare, за сприяння УГКЦ в Португалії, відбулись панахида за жертвами ІІ світової війни та молебень за мир в Україні та українських захисників, що стримують російського агресора на Донбасі.

Під час заходу виступили Посол України в Португалії І.Огнівець та голова СУП П.Садоха.  Також, були продемонстровані документальні хроніки з висвітлення ролі та внеску українського народу у перемогу країн антигітлерівської коаліції над нацизмом.

Пам'ять. Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, наш біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів та батьків, синів та старших братів, пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли! 

Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була ІІ світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Вічна пам'ять героям! Вічна їм слава!  Слава Україні!

Аварія на Чорнобильській АЕС

 Аварія на Чорнобильській АЕС (також відома як катастрофа на Чорнобильській АЕС, чорнобильська аварія, чорнобильська катастрофа або просто Чорнобиль) - руйнуванням 26 квітня 1986 року реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої поблизу міста Прип'ять (Україна). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований, а в навколишнє середовище потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком

Протягом перших трьох місяців після аварії помер 31 чоловік, ще 19 смертей з 1987 по 2004 рік імовірно можна віднести до її прямих наслідків. 134 особи з числа ліквідаторів перенесли гостру променеву хворобу у тій чи іншій мірі тяжкості. Високі дози опромінення людей, в основному з числа аварійних працівників і ліквідаторів, послужили або можуть послужити причиною чотирьох тисяч додаткових смертей від віддалених наслідків опромінення. Проте ці цифри істотно менше тієї кількості жертв, яке приписується чорнобильській катастрофі громадською думкою.

Великдень: історія та традиції

Великдень не даремно називають найсвітлішим святом у році. Ми з нетерпінням і трепетом чекаємо цей день: хтось, щоб закінчити сорокаденний піст, хтось поласувати традиційною випічкою, хтось, щоб прикрасити пасхальні яйця і почути довгоочікуване "Христос Воскрес!".

Виникнення і становлення свята Великодня

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Іудеї пов'язували святкування Великодня зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це теж задовго до народження Христа. Що стосується самого слова "пасха", то в перекладі з староєврейського воно означає "позбавлення" або "проходження". Християни вклали в це свято інший сенс, і пов'язували Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Євреї відзначають Великдень 15 числа весняного місяця нісана, в той час як християнська Пасха – перехідне свято, відзначається в найпершу неділю після повного місяця навесні. До речі, якщо дати єврейської та християнської Пасхи збігаються, то святкування останньої переноситься ще на тиждень.

Таким чином, святкування Великодня спочатку було зовсім не пов'язане з розп'яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, було позначено головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. З часом Пасха стала головним християнським святом.

Народні великодні обряди та традиції

Велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий Четвер. Це був цілий ритуал. До нагоди першої стрижки матері навіть спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення

Рекомендації щодо профілактики

захворювання на COVID-19

·          проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;

·          проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;

·          дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);

·          користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.

·          Що можна зробити особисто:

 Залишайтеся вдома, якщо ви захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов'язково зверніться до свого сімейного лікаря). Прикривайте рот під час кашлю чи чхання зігнутим ліктем, або краще одноразовою серветкою. Часто мийте руки з милом чи обробляйте антисептичними спиртовмісними засобами, уникайте близького контакту з тими, хто має гарячку або кашель.

Які симптоми вірусу COVID-19?

Найпоширеніші симптоми COVID-19 – підвищена температура, втома та сухий кашель. У деяких пацієнтів спостерігається ломота в тілі, закладеність носа, нежить, біль у горлі або діарея. Ці симптоми, здебільшого, слабко виражені та проявляються поступово. Деякі люди, заразившись, не проявляють жодних симптомів та не почуваються погано. Більшість, а саме 80%, одужують без потреби спеціального лікування.

Для приблизно одного із шести людей, хто хворіє на COVID-19, хвороба проходить у тяжкій формі та викликає ускладнення дихання. Люди похилого віку та ті, хто мають серйозні проблеми зі здоров'ям, наприклад, високий кров'яний тиск, проблеми із серцем чи діабет, більш схильні до ускладнення перебігу хвороби. Люди з температурою, кашлем чи ускладненням дихання повинні звернутися за медичною допомогою.